РЕКЛАМА 
Продажа техники для звукозаписи .
 



Заснована 3 листопада 1990 року



      №85      (1885)



П’ятниця, 7 листопада 2008 р.
 
У номері:       Царівна, що підпирає небо       Заморожений депозит під кредитним соусом       Про скликання позачергової сесії Чернівецької обласної ради       Донести полум’я незгасимої свічі пам’яті       До чергової сесії крайового парламенту       Володимир Куліш вручив ключі від нової оселі молодій сім’ї Оршівських       Коштів для здійснення відновлювальних робіт бракує       Фінансовий мазохізм       Буковинці вшанували пам’ять жертв Голодомору       Зарплата на Буковині найнижча       Проїзд в районі Розтоків       Наркотичні „марки”       І два, мов сонечка, калачика...       Василь Михайлюк: “Ми пишаємося тим, що лісова галузь не допустила системної кризи”       У буковинському парламенті       Про зміни до земельного кодексу з перших вуст       Яблучний оцет - спалює жир
 
   
 

Прогноз погоди
Прогноз погоди в Чернівцях

бесплатный хостинг php mysql сайтов

 

Попередні номери газети
для подальшого
детального ознайомлення звертайтесь на
вкладинку "Архів"

5 листопада 2008 року
31 жовтня 2008 року
29 жовтня 2008 року
24 жовтня 2008 року
22 жовтня 2008 року
15 жовтня 2008 року
8 жовтня 2008 року
3 жовтня 2008 року
1 жовтня 2008 року
 

Царівна, що підпирає небо

На своє 18-річчя (повноліття) наша редакція разом із нашими щирими приятельками-художницями Тамарою Покотило та Людмилою Богдан зробила собі свято – здійснила давню мрію – запросили до презентації персональної виставки у мистецькій вітальні „Віча” невтомну трудівницю, педагога з великої літери, художницю за натурою, скромну, як горличку, але з великим серцем громадянки і мисткині – Лесю Теут. Три нові її роботи „Царівна”, „Дерево життя”, „Янголиця” номінуються у цьому році на премію Ольги Кобилянської.
Феномен пані Лесі у тому (а мої слова підтвердить кожен, хто її знає), що за прикладом праматері, вона завжди і скрізь по великому рахунку дбає не про озвучення власного імені, її стихія – діти, вихованці, перевтілення величезного життєвого і мистецького набутку у імена учнів Новоселицької художньої школи, де працює директором. У тому, що пані Леся не шукає піар-приводів до знаменитості, не входить до шоу-проектів „по розкручуванню” – вона не сучасна. Бо тиха, у стилі української берегині її праця – більш ніж сьогодення, вона – навіки. А те, що долею і стилем життя вона поєднана із непересічним митцем, художні полотна якого ще мокрими (з-під пензля) купують його шанувальники, особливо ж гості нашого міста – Володимиром Теутом – це її щастя, дароване Богом. Вона на це заслужила. Отже, полудень 3 листопада 2008 року – день у день, година у годину – народження газети – ми – не на владних підмостках і не на мітингах, а в себе вдома при світлі щирих і приязних друзів, які прийшли розділити радість з’яви двох національних набутків – газети і її нинішньої гості – художниці, наставниці, освітянки і щирої товаришки Лесі Теут, до вітань і віншувань якої вишикувався цілий гурт. – Я впевнений, – каже перший заступник начальника головного управління культури Остап Савчук, що труд цієї потужної мисткині буде належно поцінований і державою. Про свою колегу як уособлення національної основи розповідали Тамара Покотило, Людмила Богдан, директор обласного осередку Українського фонду культури Валентина Діаковська, вихованка пані Лесі Ірина Вахітова. (Ще одна її вихованка – Анастасія Величко – першу персональну виставку репрезентувала також у мистецькій вітальні «Віча»). Від імені земляків, які до тонкощів знають сув’язь нитки, слова і пісні величної Новоселиччини, мисткиню вітав Василь Васкан, поезії їй дарували вчительки-словесники Марічка Тодощук та Одарка Мошук, які за всіма клопотами, великими і малими, не змогли не прийти у цей день до редакції, яка ніколи не гасить мистецьких вікон. А на пісні про січових стрільців у виконанні гурту „Калиновий голос”, вперше (!) озвученій у нашій залі – у всіх присутніх в один такт почали битися серця. Де і звідки Марія Русак – керівник тріо – відшукала-визбирала цю незбагненну за тугою і величчю пісню, ніхто не смів питати, а, може, й не міг, бо у горлі стала грудка осіннього туману. А у повітрі захиталися тіні наших предків, які несли своє життя на пожертву за Україну, було їм тоді лише шістнадцять чи, може, трохи більше літ. Вони були свідомі того, що не скоро, а, може, і ніколи, їх не згадають поіменно, а скажуть: „Були колись такі люди”, за натурою, способом життя, волею до праці на рідну вітчизну. Було багато, та, біда, сьогодні в пошані при портфелях, грошах – таких майже нема. Інтелігенція, яка виношувала, родила, інтелектом і душею вигодовувала паростки на дереві життя національної ідеї – висаджена в осад суспільства. Сценарії національних свят пишуть від лукавого ті, хто не гребує брати від нації у нагороду за своє крісло квартири та іменні годинники. Якби це брання поміняло їх сутність як громадян, найнятих на роботу держслужбовців, хай би вже брали собі ті нескінченні дарунки. Та жаль, вони не міняють своєї натури. Але ми сьогодні – не про це. Ми – про велике і вічне, те, що затамовано у окремих мініатюрах і сув’язях мініатюр художниці і ткалі, яка, очевидно, працює на інтуїтивному рівні. Жінки, що народжує красу і досконалість, не гублячи „золотої ниті” в жодному із своїх сюжетів – чи то рибі, що пливе в океані життя, точнісінько такій, як малюють на великодніх писанках, чи пташці, що співає своїм дітям колискову, чи чотирилиснику-перехреснику, від якого розходяться всі земні дороги, чи дереві життя – без початку і кінця, зітканого і осмисленого у жанрі забираного ткацтва з буковинських родових сорочок. Без такого ремесла немислимим було продовження роду. Філософія жінки – посилати через простір і час живе пагіння, що росте між землею і небом, квітне, плодоносить від весни до осені, від осені до весни. Цей безкінечний цикл і є теорія невмирущості нації – передавати сік мови, світогляду, ремесла від матері – дітям, рік за роком, вік за віком, як це робили трипільські баби, шумерські гончарі. Аж до буковинських, галицьких, полтавських вишивальниць, які навіть у гулагах, розторочували хустки і по пам’яті вишивали дивовижні знаки-символи нескінченності. У пані Лесі – досвід праматерів і сучасників, вона – одна із гілок нашого роду, на якій ніколи не зів’яне цвіт і не перерветься нитка, надто ж, коли її „Царівна” у гарячих осінніх шатах несе на плечах і на голові – корону з дерев і гір, які підпирають небо. Небо над нашою землею.
Віра КИТАЙГОРОДСЬКА
Р.S. Виставка робіт пані Лесі Теут триватиме до 27 листопада.
Приходьте!

  • «Віче»-вісті
Про скликання позачергової сесії Чернівецької обласної ради


На підставі пункту 7 статті 46-ї Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та пункту 2.1.5. Регламенту Чернівецької обласної ради, відповідно до розпорядження голови Чернівецької обласної ради № 293 від 5 листопада 2008 року „Про скликання позачергової сесії Чернівецької обласної ради V-го скликання” 11 листопада 2008 року о 1000 в приміщенні сесійної зали Чернівецької обласної ради (м. Чернівці, вул. Грушевського,1) відбудеться засідання позачергової сесії обласної ради V-го скликання.
На розгляд сесії внесено питання:
Про ситуацію, що склалась навколо Вадул-Сіретської митниці та її керівника Салагора М.М. На сесію обласної ради запрошуються народні депутати України від Чернівецької області, голова та заступники голови обласної державної адміністрації, голови апеляційного, господарського та окружного адміністративного судів Чернівецької області, прокурор області, представники засобів масової інформації.

Донести полум’я незгасимої свічі пам’яті


до кожного народу, до кожної домівки, до кожного небайдужого серця – наш святий обов’язок перед мільйонами безвинних жертв страшного злочину тоталітарного режиму, ім’я якому голодомор, - підкреслив голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ у своєму виступі на мітингу-реквіємі «Допоки пам’ять в серці не згасає», присвяченому 75-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні в рамках Міжнародної акції «Незгасима свічка».
«Потрібно було понад шість десятиліть для того, щоб порушити ганебне коло замовчування правди про голодомор 1932-1933 років, потрібні були громадянська мужність, принциповість і наполегливість керманичів нашої держави, щоби у 75-ті роковини Голодомору практично увесь світ визнав його злочином проти людства, трагедією загальносвітового масштабу, про яку повинні знати усі», - наголосив керівник крайової представницької влади.

До чергової сесії крайового парламенту

На виконання Закону України ”Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 жовтня 2008 року «Про невідкладні заходи з посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України» і відповідної Постанови Кабінету Міністрів України голова Чернівецької обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ звернувся до виконувача обов’язків голови обласної державної адміністрації Віктора ПАВЛЮКА з проханням підготувати та надати для розгляду проект рішення сесії обласної ради стосовно антикризових заходів щодо посилення фінансово-бюджетної дисципліни, мінімізації впливу кризових явищ на економічний розвиток області та підвищення персональної відповідальності посадових осіб за раціональне і економне використання бюджетних коштів. Це питання розглядатиметься на черговій сесії крайового парламенту, яка відбудеться у листопаді цього року.

Володимир Куліш вручив ключі від нової оселі молодій сім’ї Оршівських


Днями справила новосілля сім’я Андрія і Вікторії Оршівських з с. Черепківка Глибоцького району, які втратили власну хату під час стихійного лиха в липні.
Одразу після повені молоду сім’ю з малою дитиною прихистили сусіди, однак згодом, після отримання ними відшкодування за втрачене житло і початку будівництва нового будинку, Андрій, Вікторія і синочок Олексій змушені були мешкати на своєму обійсті в палатці. На щастя, за короткий термін їм було зведено красивий сучасний будинок, в який вони і переселилися. З радісною подією в житті сім’ю Оршівських приїхали привітати голова облдержадміністрації Володимир Куліш і керівники району. Глава крайової виконавчої влади побажав молодим господарям родинного щастя у новій оселі і поповнення сім’ї, вручив ключі від нового будинку, а також подарував газову плиту. Переповнені почуттями радості, господарі запросили гостей і сусідів, які прийшли на входини, у новий власний дім і пригостили їх солодощами. Побудовано будинок для Андрія і Вікторії Оршівських, за словами голови Глибоцької райдержадміністрації Петра Панчука, за сприяння Донецької облдержадміністрації. Він також повідомив, що найближчими днями справлять новосілля мешканці ще кількох сіл району, у яких забрала хати велика вода.

Коштів для здійснення відновлювальних робіт бракує


Голова обласної державної адміністрації Володимир Куліш, заступник глави крайової виконавчої влади, начальник обласного штабу з ліквідації наслідків стихійного лиха Віталій Усик в інтерв’ю центральним і регіональним електронним засобам масової інформації прокоментували ситуацію з фінансуванням робіт, пов’язаних з відновленням після липневої повені народногосподарського комплексу Буковини, і матеріальним відшкодуванням мешканцям області завданих збитків.
Зокрема, вони відзначили, що склалися серйозні проблеми щодо надходження коштів в повному обсязі згідно з Генеральним планом подолання наслідків стихії. Є загальне недофінансування відновлювальних робіт із Держбюджету, станом на 3 листопада не були забезпечені достатнім ресурсом виплати матеріальної допомоги громадянам, які постраждали від повені. Про ці проблеми крайова влада інформувала Уряд, а також Президента України під час його недавнього візиту на Буковину. До речі, після втручання Віктора Ющенка під час його перебування на Буковині було підписане розпорядження Кабміну і області було виділено 114,5 млн. грн. з необхідних 124,5 млн. грн., яких не вистачає для повного розрахунку з потерпілими жителями області, зазначили очільники крайової виконавчої влади. Різницю, сказали вони, крайова влада покриватиме за рахунок благодійних коштів, які продовжують надходити в область. Вони також повідомили, що обсяг робіт, передбачений Генпланом подолання наслідків стихії, не в повному обсязі забезпечено ресурсами. Для завершення робіт не вистачає понад 400 млн. грн. Якщо не виділити кошти, то до зими в області не буде завершено понад 100 об’єктів, у 62 населених пунктах не відновлять дороги і мости.

Заморожений депозит під кредитним соусом

Про світову фінансову кризу, без перебільшення, знають практично всі українці. Нею пояснюють усе: від зменшення попиту на метал до здороження насіння соняшника у вуличних торговок. Базар одразу відреагував на інформаційні повідомлення у ЗМІ щодо кризи стрибком цін на продукти харчування, одяг, побутову техніку. Все це пояснюється з простотою наївного дитя, мовляв, долар „стрибає”, мов скажене кенгуру, а індекси на міжнародних біржах падають мало не щохвилини. Проте нікого особливо не цікавить, що усі ці коливання, за великим рахунком, жодного стосунку до вартості моркви не мають.
Не краща ситуація наразі й у банківській сфері, яка переживає не найкращі часи. Постанова Національного банку України № 319 від 11 жовтня, а також зміни до цієї постанови під № 329 регламентують діяльність банків, згідно з якими було призупинено кредитування населення і юридичних осіб та заборонено дострокове погашення по депозитах. Щодо іпотечного кредитування для купівлі житла, яке останнім часом набуло особливої популярності у людей, то сьогодні ситуація в області не вселяє оптимізму. Для повноти експерименту ми навмання звернулись до 5-7 філій банків, що розташовані в області, з питанням купівлі житла у кредит. Практично усі банки розводять руками, мовляв, до скасування НБУ своєї постанови щодо припинення нарощування кредитного портфеля (збільшення виданих кредитів) вони не мають права нічого вдіяти. Хоча й пропонують заповнити необхідні документи для можливого отримання кредиту в майбутньому. Лише один із банків запропонував вирішити питання отримання кредиту впродовж місяця, але уже із новими кредитними ставками до майже 23 % річних у вітчизняній валюті на термін до 20 років. Перший же внесок повинен становити аж ніяк не менше 30 % вартості житла. Не складний математичний розрахунок одразу засвідчив, що за якихось 20 років плідного життя людина буде зобов’язана сплатити вчетверо більше, аніж позичила. Також варто наголосити, що заявку для отримання кредиту більшість банків на місцях не розглядають, а відсилають до центрального офісу, який і вирішуватиме вашу кредитну долю. Зважаючи на не кращі перспективи для отримання грошей на купівлю омріяних квадратних метрів, ми звернулись до чернівецької філії НБУ – директора Богдана Ковча. Як з’ясувалось, жодної заборони для видачі кредитів немає, її було тимчасово призупинено. „Просто банки, не маючи грошей, „переводять стрілки” на НБУ, нібито він забороняє їм проводити такі операції”, – повідомив Богдан Іванович. Щодо депозитних вкладів населення, то виплачувати їх достроково банк має право у разі термінового лікування вкладника, інших нагальних потреб. Можна лише уявити „апокаліптичну” ситуацію, якби усі вкладники у відчаї одночасно вирішили зняти кошти з депозитів і довірити їх перевіреній панчосі. За інформацією НБУ, в області на депозитних рахунках населення наразі налічується майже 1 млрд. 900 мільйонів гривень, що у перерахунку на кожного мешканця області становить по 2 з лишнім тисячі гривень. „Сьогодні, – за словами пана Ковча, – люди повернулись до банків і ситуація нормалізувалась. Якщо у жовтні була мінусова тенденція з депозитами (- 80 мільйонів), то наразі все стабілізувалось”. „Надалі, якщо будуть витримані усі пункти антикризових законів, ухвалених Верховною Радою, то ситуація покращиться”, – вважає керівник НБУ в Чернівецькій області. Також важливим фактором є надання Міжнародним фінансовим фондом кредиту Україні (16,5 мільярда доларів) та, безперечно, як спрацює економіка в державі.
Олексій Микосянчик

Фінансовий мазохізм

Наразі медицина, а саме психіатрія, ще не знає такої хвороби як „фінансовий мазохізм”, проте постраждалі від повені регіони й центральна влада цілком можуть започаткувати такий прецедент.
Як завше, візит Президента у регіони супроводжується не так гучними заявами, як не менш голосними обіцянками. Під час візиту Віктора Ющенка на початку серпня в область, гарант на зустрічі з постраждалими людьми з села Чорногузи пообіцяв, що відвідуватиме Буковину мало не щодня. Такого „щастя”, очевидно, не потрібно насамперед місцевій владі, для якої приїзд першої особи держави щось на зразок „останніх днів Помпеї”. Розтягнувши обіцянку на три місяці Віктор Ющенко 3 листопада завітав у Чернівецьку область на відкриття нового містечка для постраждалих людей з Чорногузів. Не залишилась поза його увагою і ситуація з виплатами компенсацій постраждалим в інших районах області, оскільки час від часу у ЗМІ з’являється інформація щодо проблем з відшкодуванням збитків громадян. Роз’яснював ситуацію перший заступник голови ОДА Віктор Павлюк, який заявив, що „до третього листопада область отримала усі передбачені субвенції у розмірі 512 мільйонів гривень, з яких на сьогодні освоєно понад 80 %. Водночас коштів на відшкодування збитків не вистачало і днями в область надійшло необхідних 114,5 мільйона додаткових грошей”. Щоправда, грошей таки і справді не вистачає. Для відновлення комунальної інфраструктури області недостає 512 мільйонів, оскільки кошти, передбачені на ці цілі, були спрямовані на відшкодування громадянам збитків. Загалом же генеральним планом відновлення об’єктів соціальної сфери передбачено спрямувати 1 млрд. 622 мільйони гривень на це. З яких уряд виділить лише трохи більше 1 мільярда, решту ж покладуть на місцевий бюджет, для якого така сума є нереальною для виконання. Так, Віктор Павлюк наголосив, що „з мостів державного значення у Путильському і Новоселицькому районах, жодного до кінця року відновлено не буде”. На це елементарно не вистачить часу і коштів. Не варто обнадіювати себе тим, що наша держава є цілковитим альтруїстом і, як рідна ненька, дбає про своїх громадян. Проте, деякі її кроки викликають щирий подив, якщо не обурення. Якщо вірити окремим науковцям, то подібні паводки в західних регіонах можливі не через 40-50 років, а вже навіть найближчими роками через глобальну зміну клімату. Це, зрозуміло, призведе до чергового руйнування осель буковинців, весь тягар відновлення яких знову ляже на плечі держави. Законодавчо ж закріплене загальнообов’язкове страхування нерухомості знімає фінансове навантаження на бюджет і убезпечує громадян від наслідків стихії. Допоки ж держава не зробить відповідних кроків, доти щоразу відшкодовуватиме збитки, завдані стихією, а це, погодьтесь, цілком можна назвати „фінансовим мазохізмом”. За роз’ясненням ми звернулись до однієї зі страхових компаній, в якій нам повідомили, що вартість страхування нерухомості становить 0,4 % від вартості майна. Себто, ви можете самостійно оцінити свій будинок (реально), сплатити певну суму від його ціни, яка, звісно, не може бути більшою за ринкову.

Олексій Микосянчик

Буковинці вшанували пам’ять жертв Голодомору

Уже традиційно на початку листопада по всій Україні, і навіть за її межами, проходить акція «Незгасима Свіча». У всіх містах України, подекуди навіть у найменших містечках на цетральних площах у один із підвечірків водночас запалюють десятки свічок. З кожним роком все більше палаючих каганців з’являється і у вікнах людей – на знак солідарності та підтримки такої акції. У Чернівцях вшанувати пам’ять жертв Голодомору громада міста зібралася на Центральній площі. Саме на цей захід до Буковини прибула мандруюча Свіча на спомин голодомору. Вона побувала вже у багатьох країнах світу та інших регіонах нашої країни. Виготовлена вона зі справжнього воску з ініціативи «Братства бджолярів України» і важить 200 кілограмів. Свічку виконано у вигляді великого снопа пшениці з колоссям, до якого із землі тягнуться виснажені руки. Обмотана свічка колючим дротом. Автор цієї символічної роботи – Юрій Рифяк, скульптор – Марина Чуб. Окрім Свічки, на спомин про Голодомор було запалено і багато звичайних свічок, які присутні виклали перед пам’ятником Тарасу Шевченку у формі хреста.
Леся Воронюк

Зарплата на Буковині найнижча

За вересень середній розмір заробітної плати по Україні становив 1916 грн., що на 34,4% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Серед областей України Чернівецька область по розміру середньомісячної заробітної плати посідає 20 місце, її розмір за вересень п.р. становив 1490 грн., що у 2,3 раза перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (649 грн.). Менше, ніж в нашій області отримали працівники Тернопільської (1371 грн.), Херсонської (1435 грн.), Чернігівської (1437 грн.), Волинської (1450 грн.) та Хмельницької (1482 грн.) областей. Найбільша заробітна плата була у працівників Донецької (2218 грн.), Дніпропетровської (1983 грн.), Київської (1950 грн.) областей.

Г.І.Петрова, заступник начальника головного управління статистики

Анонс!

10 листопада відбудеться відкриття ІХ міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. У програмі заходів – автограф-сесія українських письменників М.Слабошпицького та Світлани Короненко у книжковій крамниці „Букініст” (9.00 – 10.30); об 11.00 годині урочисте відкриття конкурсу у Чернівецькому академічному музично-драматичному театрі ім. О.Кобилянської, о 13.00 годині – вистава „Солодка Даруся” за романом Марії Матіос, о 17-ій – „Літературне гроно” – зустріч письменників із учителями, студентами, учнями у центрі „Юність Буковини”.

Проїзд в районі Розтоків

за тимчасовою схемою буде відкрито вже до 16 листопада
Таке завдання поставив голова облдержадміністрації Володимир Куліш за результатами об’їзду Путильського району. Об’їзд здійснили керівники краю з головним консультантом Секретаріату Глави держави Георгієм Чернишем після візиту Президента до Вижниці, де відбулось відкриття новозбудованої дамби. Основну увагу під час об’їзду було зосереджено на дорожньому господарстві сіл Петраші та Розтоки. Як повідомляє Служба автомобільних доріг Чернівецької області, у Розтоках представники влади оглянули вже збудований тимчасовий міст через річку Черемош та незавершене будівництво другого мосту, який використовуватиметься для переходу в Івано-Франківську область. Як зазначив начальник Служби Іван Мунтян, паралельно із тимчасовими ведуться роботи зі зведення постійних переходів. Крім того, вже повністю влаштоване нове земляне полотно ділянки дороги по території Івано-Франківщини взамін знищеної повінню ділянки по території Чернівецької області. Активна робота з відбудови зруйнованої дороги ведеться також у с. Петраші. За результатами поїздки головою облдержадміністрації поставлено завдання відкрити проїзд в районі Розтоків за тимчасовою схемою вже до 16 листопада. Після Путильщини очільник краю відвідав будівництво другої черги об’їзної дороги навколо Чернівців. За інформацією Служби автомобільних доріг Чернівецької області, наразі на шляху об’їзної вже завершують влаштовувати шар чорного щебеню та розпочали нижній шар крупнозернистого асфальтобетону. Після цього дорожникам залишиться тільки покласти верхній шар асфальтобетону та подбати про архітектурне облаштування автошляху. Під час відвідин будівництва другої черги об’їзної дороги голова облдержадміністрації Володимир Куліш дав доручення очільнику Служби Івану Мунтяну прискорити темпи виконання робіт по завершенню укладання нижнього асфальтобетонного шару дорожнього одягу.

Уряд виділив кошти

для остаточного розрахунку з потерпілими від повені буковинцями
Як повідомляє начальник Головного фінансового управління облдержадміністрації Єлизавета Пушко-Цибуляк, розпорядженням Кабінету Міністрів України з Резервного фонду Державного бюджету виділено 114,5 млн. грн. для остаточного розрахунку з потерпілими мешканцями області І, ІІ і ІІІ категорій, а також на інші виплати.

Наркотичні „марки”

На 25 тисяч гривень провели оперативну «закупку» наркотиків працівники УБОЗ України в Чернівецькій області, затримавши трьох підозрюваних у збуті наркотичних речовин.
Троє хлопців 21-26 років, один з яких студент медичного університету, впродовж кількох місяців займались збутом наркотиків, переважно в розважальних закладах міста, на дискотеках. Як повідомив керівник УБОЗ, заступник начальника УМВС України в області Сергій Горбатюк, „ми впродовж трьох місяців займались документуванням і розробкою цієї злочинної групи”. Як вдалося з’ясувати правоохоронцям (хоча детальну інформацію в інтересах слідства й не розголошують), постачали наркотики – ЛСД (синтетичний наркотик) та амфітамін з сусідньої області, виготовляли ж його, найімовірніше, за кордоном. Коштує наркотичне задоволення 100 гривень за невеличку, так звану, марочку ЛСД, загалом вилучено приблизно 1000 таких марок. Амфітамін (вилучено 20 грам), який хлопці намагались збути, коштує по 200 гривень за грам. Себто сума легкої наживи на чужих життях вимальовується чимала. Наразі триває слідство, але вже сьогодні пан Горбатюк запевнив, що правоохоронці будуть подавати до мерії клопотання щодо позбавлення ліцензій тих розважальних закладів, де збувались наркотики.

Олексій Микосянчик

І два, мов сонечка, калачика...

Володимир Богач зі своєю судженою з усіх сил тягнулися, аби звити своє гіздечко – збудувати сяку-таку хатину, аби ластів’ята, їх було в них троє, четвертої дитини чекали, - мали дах над головою. То ж одна з найбідніших сімей в Сокирянах на самій околиці цього бесарабського містечка звела на одну кімнатку хатинку з лампача, замішаного на сльозах і поті. Вона була вкрита соломою і лише помащена глиною.
Йшов 1941-й рік. Якби там не було, а бідна родина з таким багатообіцяючим прізвищем Богачі жила у своїй хаті. І, здавалося, новий день буде кращим за попередній – бо ж таки жили з 1940-го року у своїй Україні, і можна було говорити рідною, а не румунською, мовою, і можна було не ходити в найми до домнула Божескула, а газдувати самостійно. Їй, Софійці, йшов тоді третій рочок. Що вона пам’ятає з тієї пори? Ласкаві жилаві руки тата, теплі-теплі. Здавалося, що колисатимуть доти її, а ж поки не виросте. Її і найменшу сестричку, яка щойно народилася. Але… почалася війна. Батька мобілізовують у трудову армію, і вона пригадує сльози матері та колючі щетинки, коли тато пригорнув її і поцілував у щічку. І пішов разом з іншими вуйками аж на Урал - саме звідти подав звісточку. У Сокиряни повернулися румуно-фашистські солдати.
- Коли забирався батько, то залишив пуд жита і трошки кукурудзи – з цими статками ми, мама і четверо дітей, переживали дуже люту зиму 1941-го. Мали свої невеличкі жорна, то ж жорнували щодня по мисочці збіжжя і варили сяку-таку бурду, добавляючи промерзлої картоплі чи цукрових буряків. А зима була такою, що вода в казані замерзала, і доводилося її вранці пробивати ступкою, аби щось зварити. Ми, діти, тісно тулились один до одного, накинувши на себе всі, які були, лахи, перебивалися на печі, де було все ж тепліше, аніж на хаті. Ніколи не забуду відчуття, замішаного на страхові і задоволенні, яке довелося пережити нам, чотирьом дітям війни однієї сім’ї. На Різдво румунські солдати рознесли в найбідніші сім’ї подаруночки: у них – хлібина, шматочок ковбаси, жменька цукру. Цукор просипався на ковбасу, і ми, дітки (мами дома не було), боялися, щоб то не була отрута – адже пригощали ворожі солдати. Чекали на маму – що вона скаже. Але запах від ковбаси пішов такий, що ми, голодні, не втримались від спокуси – відщипнули по крихітці, і швиденько запхнули в рот. Будь-що буде! Я, здається, більше в житті ніколи не відчула такої смакоти. Тоді я вперше попробувала ковбаси, і той запах переслідує мене нині усе життя. Тієї зими снігу намело стільки, що він майже досягав стріхи. З хати не могли вийти впродовж трьох днів – вийшли тоді, коли сусіди прорили до нас тунель, бо думали, що ми вже замерзли. Весною стало трохи легше і жити, і дихати. Брат пас “людські” вівці, тож йому газди споряджали сякий-такий пайок. Мама купувала зерна соняшнику, несла їх за кілька кілометрів до сусіднього села Коболчин, де була олійня, і “била” там олію. Продавала і олію, і макух, то ж сяка-така копійчина була, аби прожити. Мали латочку землі, вирощували найпотрібніші овочі. Так і перебивалися, аж поки не повернувся батько. А прийшов він у 1946 році. Здавалось би, стане легше жити. Але – нова біда. Почалася голодовка. З хати уповноважені від влади загрібали все до зернини. Батькові трошки вдалося приховати збіжжя. І він суворо його дозував. Видавав щоденно маленьку жменьку зерна. Добавляли кропиву, лободу, навіть, кукурудзяні качани, і пекли коржики, варили супи… У школі нам, дітям, давали обід, який не втамовував голод. Але я з’їдала супчик, а хлібчик приносила додому, аби поділитися з братиком і сестричками. А ще пам’ятаю: в сусідки померла дитина, і вона запросила мене і мою сестричку на поминки. Жила вона краще за нас, бо її чоловіка не брали в армію, то ж він усі воєнні і повоєнні роки підробляв. Отож мали більше від нас збіжжя. З поминків ми принесли по маленькому калачику з білого борошна. Вони, наче два сонечка, засвітилися на столі. Мама, як побачила ті калачі, дуже і дуже плакала… Як склалася доля Софійки – дитяти війни? Софія Володимирівна Богач закінчила з медаллю школу в Сокирянах. Поступила на фізико-математичний факультет Чернівецького університету. Працювала вчителем математики, заступником директора школи з навчально-виховної роботи, директором школи в селі Коболчин Сокирянського району. Понад 40 років віддала вихованню нових поколінь дітей. Має гарну сім’ю. Удвох з чоловіком Миколою виростили дочку, сина, котрі подарували їм онуків. І впродовж усього життя Софія Володимирівна пам’ятає ті два, мов сонечка, калачики та запах ковбаси, замішаної на страхові смакоти.
Михайло БРОЗИНСЬКИЙ

Василь Михайлюк: “Ми пишаємося тим, що лісова галузь не допустила системної кризи”

Ліс, як відомо, – це культура поколінь. Ми користуємося тими дарами природи, які передали нам діди і прадіди. Лісова сфера сьогодні потребує значних затрат матеріальних та людських ресурсів. З цього приводу тепер можна почути різні точки зору. Та все ж на Путильщині це провідна виробнича галузь, де працює багато горян, сплачуються платежі до державних цільових фондів та забезпечується виробництво товарної продукції. Про це розмова з директором державного підприємства “Путильське лісове господарство” депутатом районної ради Василем Івановичем Михайлюком.

– Цікавить найактуальніше – справа лісової галузі в цілому і конкретно керованого вами держлісгоспу?
– Головний підсумок нашої діяльності в тому, що становлення нашого підприємства, як і всієї лісової галузі держави, припадає на роки проголошення незалежності в Україні. Ми гордимось тим, що лісова галузь, як одна з небагатьох в державі за цей час не уповільнила виробництва, в тому числі й у лісовідновленні. Не допустила системної виробничої кризи.
– Чи могли б це підтвердити переконливими прикладами?
– За час (1995-2008рр.) існування підприємства суцільні вирубки проведенні на площі 3704 га, водночас за цей час посаджено 3779 га лісових культур. Зокрема, в цьому році суцільна посадка становить 316,8 га, захисне лісорозведення 25,8 га, природне поновлення 17,8 га. Доповнено лісові культури на площі 119,6 га. Введено недостаючих порід на площі 73,9 га. Закладено лісових розсадників 1,12 га.
– За рахунок яких коштів виконуються згадані роботи?
– Щорічно підприємство в повному обсязі використовує власні кошти для відтворення лісів, проведення лісівничих, лісоохоронних та інших заходів (державою за останні роки фінансується лише до десяти відсотків від загальних витрат на ведення лісового господарства).
– Яка, на Вашу думку, вбачається перспектива дальшого використання лісових ресурсів?
– Це, перш за все, необхідний відповідний розвиток лісової інфраструктури, особливо будівництва доріг. Адже лісові дороги мають важливе значення не тільки для забезпечення процесів лісокористування, відновлення і охорони лісу, а й для загального розвитку регіону, покращення умов роботи і проживання населення.
– Що конкретно з цього приводу проводиться на підприємстві?
– У минулому році для ДП “Путильський лісгосп” із державного бюджету було виділено 1,65 млн. грн.. і побудовано 5,5 км дороги в урочищі Бісків і Черепамка. В цьому році на ці цілі відпущено 2 млн. грн.. Сьогодні на території Селятинського лісництва із запланованих 6,5 км вже побудовано 4 км лісових доріг.
– Який основний підсумок діяльності підприємства?
– Головне, що держлісгосп, як і вся лісова галузь країни за роки становлення збережена, трудові і виробничі ресурси, вміють тримати удари і забезпечують повноцінну життєдіяльність. Це особливо проявилося, влітку, коли природа влаштувала нам справжнє випробування. Як відомо, 23-27 липня пройшли зливи (випало 2,3 місячної норми). Паводки завдали величезних збитків інфраструктурі району і нашому підприємству.
– З чого починали здійснювати заходи щодо ліквідації наслідків стихії?
– Ми відразу налагодили організацію рятувальних робіт, надання допомоги потерпілим. Особисто голова Держкомлісгоспу України Микола Тимошенко, начальник ОУЛМГ Василь Воробчук в числі перших побували в зоні стихії, почали спільно здійснювати заходи щодо ліквідації наслідків цьогорічної повені та вирішення проблем життєзабезпечення району. Щоб ліквідувати наслідки стихії, Держкомлісгосп України виділив нашому підприємству вісімнадцять мільйонів чотириста тисяч гривень.
– Як використовуються виділені кошти?
– Придбано нову високопотужну дорожню техніку: самоскиди КрАЗ, екскаватори, бульдозери, трактори, які працюють на капітальному ремонті і будівництві доріг, містків. У межах району надали допомогу лісівники із Житомирського та Сумського обласних управлінь лісового та мисливського господарств: завезені продукти першої необхідності (олія, сіль, цукор, борошно, крупи та макаронні вироби і картопля) на суму 176,1 тис. грн. Відремонтовано 10 км доріг, розчищалися від завалів потоки. Встановлювались опорні стінки (кашиці), всього виконано робіт на суму 181 тис. грн..
– Знаємо, що за дорученням обласного штабу з ліквідації наслідків повені, лісгосп допоміг відновити у селах району кладки і містки.
– Проведено ремонтні роботи на комунальних дорогах району на суму понад 1000 тис. грн.; до 1 вересня збудовано містки, кладки, пішохідні переходи у кількості 37 штук; надано допомогу працівникам підприємства, які потерпіли від повені на суму 145 тис. грн.; надано допомогу жителям району на суму 13 тис. грн.
– Скажіть, будь ласка, які підрядні організації долучились до будівельних робіт з ліквідації наслідків стихії?
– Серед них успішно трудяться: ТзОВ “Сантехдубмеханізація” м. Чернівці, ВАТ “ЖСПРН” м. Житомир, ПП “Теплий дім” м. Славута Хмельницької області, ТОВ “ВІТО” м. Косів Івано-Франківської області, “Будпромінвестсервіс” м. Київ. Висловлюємо їм щиру вдячність за їх працю. А наше підприємство у злагодженій праці всього колективу досягатиме хороших результатів для примноження лісових багатств Буковини.

Володимир КРАВЧУК, смт. Путила

Про зміни до земельного кодексу з перших вуст

Розвиток земельних відносин в контексті суттєвих змін в земельному кодексі України дуже турбує як усіх українців, так і буковинців зокрема, адже ж чимало змін до законодавчих актів тепер трактуються по новому. Перший заступник начальника головного управління держкомзему у Чернівецькій області Георгій Петрович Веденюк розтлумачив найголовніші зміни до законодавства, які, перш за все, стосуються прав оренди землі. Тепер право оренди земельної ділянки передбачає її продаж, вона може передаватися у спадок, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки – на строк до 50 років. Це є позитивним рішенням, адже тепер орендар може чітко орієнтуватися у строках оренди і бути впевненим у тому, на що йому розраховувати в майбутньому. Водночас, право користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності не може бути передано її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу. Строк користування такою ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови не може перевищувати 50 років. Варто нагадати, що надання земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування, здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а їх рішення приймається на підставі проектів землеустрою.” Зміни в законодавстві, за словами Георгія Веденюка, насамперед спрямовані на те, щоб сприяти розвитку земельних відносин. Бо ж в оновленому кодексі краще розписано питання проведення аукціонів, детальніше розписаний порядок проведення земельної експертизи, завдяки якому є чіткий підхід до продажу, передачі чи оренди землі.
Віка Боброва

У буковинському парламенті

На урочистостях з нагоди 90-річчя Буковинського віча

з вітальним словом виступив голова Чернівецької обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ. «Буремні листопадові події 1918 року не втратили своєї значущості і в наші дні, - зазначив очільник крайової представницької влади, - адже неспроста суспільно-політична та соціально-економічна ситуація, що склалася нині в Україні хоча й не має ознак революційної ситуації, однак знову і знову повертає нас до повчальних уроків Буковинського віча… Об’єднавчі імпульси Буковинського віча 3-го листопада 1918 року, безумовна легітимність його рішень та визнання їх правочинності тодішньою Європою і цивілізованим світом – це той дороговказ, який і через 90 років має спонукати до наслідування та примноження тих демократичних традицій і прикладів, які дісталися нам у спадок», - наголосив керівник крайового парламенту. Голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ та голова облдержадміністрації Володимир КУЛІШ нагородили групу депутатів рад різних рівнів, громадських діячів та посадовців Почесною грамотою Чернівецької обласної ради та обласної державної адміністрації за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток краю, вагомі трудові здобутки та активну громадську діяльність.

Буковинські ліси використовуватимуть ефективніше

У відповідь на звернення депутатів, прийняте 2 серпня 2008 року на 21-й сесії обласної ради п’ятого скликання, в якому містяться пропозиції щодо необхідності встановлення правових механізмів визначення потреби вирубки лісів та, за необхідності, здійснення її у зимовий період, надійшов лист від заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Миколи Мовчана. У листі повідомляється, що Держкомлісгоспом України розроблено проект „Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат”, який врегульовує здійснення заготівлі деревини в порядку спеціального використання лісових ресурсів в гірських лісах Карпат на засадах невиснажливого лісокористування із застосуванням екологічно орієнтованих методів. Проект погоджено з Міністерством фінансів та Мінекономіки України, здійснено його правову експертизу і внесено на розгляд Кабінету Міністрів України. Запровадження нових „Правил рубок” дасть змогу мінімізувати можливі негативні наслідки лісозаготівельних робіт та значно покращити екологічну ситуацію у Карпатському регіоні. Разом з тим, йдеться в листі, доцільність здійснення вирубки лісів виключно у зимовий період потребує додаткового вивчення.

Буковинські депутати побували на Волині

Делегація депутатів місцевих рад та посадових осіб органів місцевого самоврядування Чернівецької області відвідала Волинську область, де ознайомилась з досвідом роботи щодо залучення місцевих громад Волині до заходів щодо піднесення рівня соціально-економічного розвитку територій. Поїздка відбувалася у рамках спільного з недержавною організацією «Буковинська партнерська агенція» проекту щодо підтримки органів місцевого самоврядування Чернівецької, Волинської та Дніпропетровської областей. Гості з Буковини зустрілися з керівництвом Волинської обласної та Луцької міської рад, відвідали Асоціацію захисту прав молоді Волині, ознайомились з роботою сільськогосподарського підприємства в селі Угринів Горохівського району, побували на комунальному підприємстві „Санаторій матері і дитини „Пролісок”. На черзі – поїздка на Дніпропетровщину. Досвід, набутий під час взаємних відвідин, буде узагальнено і застосовано в процесі формування практичних рекомендацій для використання у практичній роботі депутатами рад різних рівнів та посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Кошти обласного фонду – на потреби територіальних громад

Голова обласної ради Іван ШИЛЕПНИЦЬКИЙ підписав розпорядження про виділення з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища 100 тисяч гривень для проведення видатків на виконання робіт та послуг, включених до Переліку природоохоронних заходів для фінансування у 2008 році. Зокрема, у вигляді субвенцій бюджету Кіцманського району виділено по 10 тис. грн. Неполоковецькій селищній раді та Шишковецькій сільській раді для облаштування сміттєзвалищ. У якості субвенції бюджету Хотинського району для відділу освіти райдержадміністрації профінансовано 30 тисяч гривень на модернізацію навчально-матеріальної бази з предмету «Лісове господарство» загальноосвітнього навчального закладу села Рашків. Субвенцією бюджету Кельменецького району для Кельменецької селищної ради на реконструкцію каналізаційної мережі профінансовано 50 тисяч гривень.

Яблучний оцет - спалює жир

Зайва маса тіла зазвичай є ознакою порушення фізіологічних і біохімічних процесів організму. Позбутися її допоможе природний спалювач жиру - яблучний оцет. Його слід приймати (2-3 ч. л. на склянку води) в два прийоми: по півсклянки за 0,5 год до їди і безпосередньо перед їдою, а також - на ніч (1-2 ч. л. на склянку води). Маса тіла зменшується поступово, якщо яблучний оцет приймати регулярно; прагніть не пропускати жодного прийому.
Загальні рекомендації
- У перші 2-4 тижні повністю відмовтеся від алкоголю в будь-якому вигляді
- різко обмежте споживання хліба
- не споживайте гарячої їжі - вона миттєво засвоюється організмом
- харчуйтеся так, щоб з’їдати найкалорійніші продукти в останню чергу
- якомога частіше спорожняйте кишечник
- прагніть рухатися хоча б трохи більше, аніж зазвичай. У разі захворювань травного тракту дозу яблучного оцту рекомендується знизити до 1 ч. л. Хворим на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки лікування яблучним оцтом не рекомендують.

Інформація

Управління охорони навколишнього природного середовища
Чернівецька Міська Рада
Чернiвецька ОДА
Управлiння МВС
Управління Пенсійного фонду
Чернівецький Портал
Чернівецька податкова адміністрація
Бізнес-Каталог Чернівців

Введіть ключові
слова для пошуку на сайті