Заснована 3 листопада 1990 року



      №51       (1851)



П'ятниця, 11 липня 2008 року
 
У номері:       Максим Кияк: <<Формуємо державну, а не "політичну" політику>>       З листів до редакції       Ящо в тебе вимагають хабар - телефонуй в СБУ - 540-204       Чернівецька область - єдина в Україні, де спостерігається дефляція два останніх місяці поспіль       Справжній етнографічний фестиваль у Чернівцях - вперше       Пробне тестування майбутніх абітурієнтів відбуватиметься за єдиними правилами       До кого іде КРУ       "Буковинка" в спогадах моїх       Анатолію Добрянському встановлено пам'ятник       Ой на ринку, на базарі       Заява депутатської фракції <<Блок Литвина> у Верховній Раді України       Міська ратуша та хто в ній був господарем?       Мати-й-мачуха зцілює суглоби
 
   
 

Прогноз погоди
Прогноз погоди в Чернівцях

 

Попередні номери газети
для подальшого
детального ознайомлення звертайтесь на
вкладинку "Архів"

9 липня 2008 року
4 липня 2008 року
2 липня 2008 року
27 червня 2008 року
25 червня 2008 року
20 червня 2008 року
13 червня 2008 року
 

Максим Кияк: <<Формуємо державну, а не "політичну" політику>>

Не дуже коротку назву <Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України> чув мабуть не кожен читач. Хтось асоціює цю структуру із роботою СБУ, інші вважають, що це вищий навчальний заклад, який готує державних службовців. Як же насправді функціонує Інститут та які проблеми розглядає чи патронує розповість провідний спеціаліст гуманітарного відділу цього Інституту, кандидат філософських наук, наш земляк, а нині киянин Максим Тарасович Кияк.

- Пане Максиме, розкажіть, будь ласка, в чому полягає суть вашої роботи?
- Національний Інститут стратегічних досліджень займається науково-аналітичною роботою і підпорядковується Президентові України та Раді національної безпеки та оборони України. Почав він діяти із 1992 року. Окрім головної будівлі у Києві, наша установа має свої філії і в регіональних центрах - Ужгороді, Сімферополі, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі, Харкові та у місті Львів. Кожна філія у свою чергу, має чітко окреслені завдання. Ми не лише збираємо інформацію, аналізуємо її і подаємо свої пропозиції та висновки з питань, які є значущими для нашої держави, а також намагаємось цілком і повністю виправдати свою назву, забезпечуючи стратегічне планування та прогнозування розвитку нашої держави, що є дуже важливим у наш динамічний і прагматичний час. Співробітники Інституту є і прогнозистами, і, якщо хочете, провидцями водночас. Вони повинні виблискувати не лише аналітичними здібностями, але й мати розвинуту інтуїцію. Окрім цього, наша установа часто є причетною до багатьох суспільно важливих подій у нашій державі. Зокрема, лише у цьому році ми були організаторами потужного міжнародного форуму "Україна-Європа". Також нами було запропоновано проект концепції гуманітарного розвитку, який отримав схвальну оцінку Президента України та був запрезентований на Всеукраїнському форумі інтелігенції у Києві навесні цього року. І це є тільки незначна частина роботи, проведеної нашою структурою.
- У яких напрямках працює Інститут?
- Він охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства, держави. Ми працюємо по відділах, спектр діяльності яких охоплює гуманітарну, соціально-економічну, військову, зовнішньоекономічну проблематику, питання інформаційної політики, енергетичної незалежності, екології та інші.
- Що залежить в країні від вашої роботи?
- Може це звучатиме трохи пафосно, але саме наш орган формує у значній мірі державну політику, наголошу, державну, а не політичну політику, вибачте за тавтологію. Наведу один простий, але доволі показовий приклад. Коли за президентства Леоніда Кучми у країні виникла політична криза, що значно відбилося на міжнародному іміджі України, нашими стратегами було вирішено вдатися до наступного кроку: було рекомендовано та обґрунтовано потребу у запрошенні до нашої держави тодішнього Папи Римського Іоанна Павла ІІ. Без перебільшення історичний візит такого високоповажного гостя зміг би відразу покращити обличчя України в очах міжнародної спільноти.
- А над якими проблемами працює ваш відділ гуманітарної політики саме тепер?
- Ми намагаємося запропонувати вирішення багатьох актуальних і болючих для України тем і виходимо з того, що саме гуманітарна сфера є головною. Ми досліджуємо гуманітарний вимір євроінтеграційних прагнень нашої держави. А саме: освітній аспект, державно-церковні відносини, мовна проблематика, питання інформаційного простору.
- Які теми ще належать до вашої компетенції?
- Це, у першу чергу, інформаційна безпека, про важливість забезпечення якої говорив Президент на засіданні РНБО України у березні цього року. Суспільне телебачення, перехід на цифрове мовлення, відсоткова ротація української музики на вітчизняних радіохвилях. У тому числі мною розглядається проблема розвитку українського кіно. Ми розуміємо, що творення державної політики у значній мірі пов'язане із розвитком культури і представленням її світовій спільноті. Так нарешті до споживача дійшов фільм вітчизняного виробництва <Богдан Зиновій Хмельницький>, зйомки якого тривали сім років. Цього року вперше на Канському кінофестивалі Україна мала свій павільйон, який відвідало дуже багато поважних гостей з числа митців, політиків і просто кіноманів. Як уже було відзначено, для нашої держави є вкрай важливим інтегрувати український інформаційний простір до європейського.
- Тобто щоб українські телеканали, газети та інші ЗМІ були доступні для європейців?
- У тому числі. Це є дуже актуально, адже тоді ми зможемо значно глобальніше, ширше, і. звичайно, достовірніше, ніж іноземні ЗМІ формувати там думку про нашу країну, покращувати імідж нашої держави.
- А щодо цілісності внутрішнього українського інформаційного простору?
- Це питання стоїть нині як ніколи раніше гостро, не в останню чергу задля запобігання спеціальних інформаційних операцій інших держав по відношенню до України. Особливо це стосується прикордонних регіонів, у тому числі й Чернівецької області.
- До речі, в березні цього року саме цю проблему Президент порушив на засіданні РНБО, чи має до цього стосунок ваш інститут?
- Так, у тому числі завдяки роботі нашого відділу, було наголошено на тому що інформаційний простір України потребує на разі негайного захисту. Президентським указом було доручено у шестимісячний термін подати проект доктрини інформаційної безпеки України.
- Певно, вже й пора, адже більшість розвинутих країн світу такі доктрини вже мають, навіть наша сусіда Росія розробила Доктрину інформаційної безпеки ще у 2000 році.
- Наприкінці цього року і Україна матиме свою.
- Чи займаєтеся ви безпосередньо моніторингом ЗМІ?
- Ні, цього не робимо, але, звичайно ж, статистикою володіємо. Наприклад, показовим є те, що кожного дня в Україні з'являється аж 9 нових видань, існує понад 20 тисяч газет. Але при цьому ми маємо тільки 3 україномовні загальнонаціональні багатотиражки. Це - <Україна молода>, <Сільські вісті> та "Експрес". Це налаштовує на думку, що треба працювати над якістю видань та проводити піар-політику таким чином, аби наші видання були абсолютно конкурентно здатними.
- Якщо Ваш інститут займається таким спектром питань, то чи є відділ, що відповідає за формування національної ідеї, з якою в Україні нині надзвичайно сутужно, адже єдиної національної догми, яка об'єднала б усю Україну ментально, духовно і соціально поки що так і не існує.
- Питання ідеології - болюче питання. Але хотілося би зазначити, що коли ми нарешті матимемо оцю ідеологічну формулу, то одразу багато проблем, зокрема й у інформаційному просторі, самі себе вичерпають.
- Дозвольте запитати вас як громадянина, яка місія, на ваш погляд, для нинішнього Президента В.Ющенка є визначальною? Що залишиться на решеті історії?
- Вважаю - демократична місія. Це для розвитку нації, дуже важливо. Можливо, суспільство іще не зважило, що означає для нього свобода слова, вибору, генетична пам'ять. Без цього найгеніальніша особистість перетворюється на гвинтик.
- Зважайте, народ нині якось так налаштований, що за всі його радощі і печалі має нести відповідальність лише один чоловік.
- Сьогодні нам усім необхідно змістити акцент від егоїстичного бажання власного добробуту чи добробуту своїх близьких до роботи на благо всього суспільства, незалежно від національності, мови чи релігійної приналежності. Напевно це теж наша місія, яку обійти не можна.
Інтерв'ю вела Леся ВОРОНЮК

Справжній етнографічний фестиваль у Чернівцях - вперше

Різного роду фестивалі відбуваються у нашому місті по кілька разів на рік. Та, як правило, вони ще досить обмежені ідейно та візуально. На одних виступають тільки народні колективи із районів області, інші об'єднують молодіжні субкультури. Але досі не відбувалося ще жодного дійства, на якому органічно поєдналися б майстер-класи народних ремесел, виступи колективів народної творчості, молодих письменників, і навіть рок-гуртів. Вперше таке свято відбулося минулими вихідними у Чернівецькому музеї архітектури та побуту. Організували його члени української громадської організації <Товариство українських студентів-католиків <Обнова>, за сприяння першого заступника голови ОДА Віктора Павлюка та мерії. Як зазначив координатор оргкомітету - Мар'ян Лазарук, фестиваль був приурочений відразу кільком знаменним подіям. По-перше, 1020-літтю хрещення Русі, по-друге, 600-літтю Чернівців і, по-третє, 10-річчю від дня заснування товариства студентів-католиків <Обнова>. Фестиваль вдався на славу. За різними підрахунками, його відвідало від 5 до 7 тисяч людей, як чернівчан, так і гостей з інших регіонів України. Програму було складено так, що протягом всього дня на двох сценах відбувалися різні дійства, і кожен міг знайти цікаве собі заняття. А розпочався фестиваль із богослужіння у Святомиколаївському дерев'яному храмі, що знаходиться на території музею. Хоча дійство організувала греко-католицька община, на урочисту молитву за молодь та майбутнє України були запрошені священники різних конфесій. Особливо цікавими для гостей стали майстер-класи з народних ремесел. На подвір'ї кожної хати музею зі своїми доробками розклалися майстри зі всієї Буковини - і гончарі, і ткалі, і бондарі, і лозоплетільники та багато інших. Вони не тільки презентували готові роботи, а пропонували всім бажаючим спробувати самим виготовити якусь річ. Чимало відвідувачів зібрав біля однієї зі сцен показ модернізованих національних костюмів, а моделями стали звичайні відвідувачки фестивалю. Такий показ став родзинкою заходу та підкреслив його етнічне спрямування. А духовну суть свята, окрім богослужіння та молитви, доповнив літературний павільйон, на якому молоді чернівецькі автори презентували свої твори. Для найменших були влаштовані народні ігрища. Ближче до вечора усе поле перед основною сценою почало заповнюватися великою кількістю молоді. Хлопці та дівчата простро сідали на траву та зустрічали захід сонця, а разом з ним - і початок концерту, у якому взяли участь молодіжні гурти зі всієї західної України. На останок запалили великого дідуха.
Леся Воронюк
Фото Михайла Павлюка

  • << Віче>>-вісті
З листів до редакції

Дорога редакціє. У всіх газетах та на всіх телеканалах прес-служби силових структур звітують про свою роботу і називають цифри. Але ніде не називають прізвищ злочинців, навіть тих, кому суд виніс вирок. Чи судять тільки цифри і факти, а виконавці злочинів пересиджують непевний для себе час у холодку? Кажуть, нещодавно у Вижницькому районі представник однієї поважної структури прострелив око молодій панянці (граючись). Чи є цей факт у звітах тамтешньої міліції і прокуратури?
З повагою - Михайло Хутірний.
Дорога редакціє, якщо хтось думає, що народ не стежить за тим, що відбувається у суспільстві, той помиляється. Сьогодні не хочу говорити про політику, самі знаєте чому. А ось така до сліз смішна річ як нагороди за заслуги з рук демократичної влади. Таке враження, що влада щедро і ретельно нагороджує і відзначає самих себе, скажімо, важко знайти начальника управління культури, який не дав би собі звання заслуженого діяча мистецтв. І що на мій погляд примітно: нинішні чиновники сповна віддячують за "заслуги" лише тим, хто їм лестить, хто перед ними танцює гопки. До смішного, їй Богу, доходить, коли місцеві ЗМІ повідомляють як щомісяця старий хитрий лис отримує то звання героя, то лицаря. А чи не за утримання підпільного не оподатковуваного борделю у екзотичних хащах, де слухають солов'їв, ймовірно, і ті, хто роздає державні нагороди?
Альберт Пікуза

Шановні чернівчани та гості міста!
13 липня розпочне свою роботу традиційний Петрівський ярмарок.

Цього року в одинадцятий раз проводиться відроджений Петрівський ярмарок в Чернівцях завдяки міській владі та Торгово-промисловій палаті. Нинішнє свято відбуватиметься в парку культури і відпочинку ім.Т.Шевченка, на вулицях Садовій, Головній, О.Гузар, на стадіоні "Буковина". Близько 300 підприємств Чернівців і області, гості з інших регіонів візьмуть участь в ярмарку. Також традиційно представлятимуть свої заклади громадського харчування ресторани і бари міста. Гостей ярмарку чекають на Святі пива, а також на акції "Світ морозива", різноманітних конкурсах та вікторинах. Кондитерські цехи та міні-пекарні Буковини пригощатимуть гостей ярмарку смачними хлібобулочними виробами. Презентуватимуть свої послуги туристичні фірми. Майстри народної творчості запрошують на виставку- продаж оригінальних творів мистецтва. В програмі Петрівського ярмарку виставка -продаж легкових автомобілів, квітів, концерти аматорських колективів, різноманітні спортивні заходи, конкурси, ігри. Для шанувальників футболу-товаристський матч між командами ветеранів футбольного клубу <Карпати>(Львів) та <Буковина>. Запрошуємо всіх чернівчан і гостей міста на свято. Проведіть недільний день 13 липня разом з учасниками ярмарку, добре відпочиньте, придбайте гарні ярмаркові гостинці і, найголовніше, чудовий настрій.
Оргкомітет

Ящо в тебе вимагають хабар - телефонуй в СБУ - 540-204

Розпочався період вступних іспитів. З метою викриття та запобігання проявам корупції та хабарництва у сфері освіти Управління СБ України в Чернівецькій області повідомляє населення краю про функціонування в регіональному органі Служби безпеки "телефону довіри" № 540-204. Шановні земляки та гості краю! За вказаним номером телефону кожен з Вас має можливість оперативно повідомити Управління СБУ про факти вимагання хабарів та корупційні дії під час вступних іспитів, а також інші порушення законодавства з боку окремих осіб. Скористатися "телефоном довіри" можна цілодобово. Користуючись нагодою, ми ще раз звертаємо Вашу увагу на те, що важливою складовою боротьби з цими негативними явищами є співпраця громадськості з правоохоронними органами. Інформація, яка надійде за цим номером, обовуязково буде перевірена, при необхідності, зі збереженням анонімності авторів звернень. За результатами перевірки згідно чинного законодавства будуть прийняті відповідні рішення.
Прес-група Управління СБ України в Чернівецькій області

Чернівецька область - єдина в Україні, де спостерігається дефляція два останніх місяці поспіль

Як повідомляє Державний комітет статистики України, індекс споживчих цін в Чернівецькій області у 2008 році (до попереднього місяця) становив у травні 99,4% ( в Україні 101,3%) і в червні - 99,9% ( в Україні 100,8%). Це єдина область в Україні, в якій рівень споживчих цін два останніх місяці знижувався. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/ct/iscR/iscR_u/iscR2008m_u.htm
Микола Борець,
<<Центр інформаційно-аналітичних досліджень>>

Пробне тестування майбутніх абітурієнтів відбуватиметься за єдиними правилами

На вимогу Антимонопольного комітету України, Український центр якості освіти нормативно врегулював порядок пробного тестування. Зокрема, розробив <Положення про проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи середньої освіти>, яке вже затверджено наказом №479 від 29.05.2008 Міністерства освіти і науки та зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Наразі затверджене Положення чітко формулює поняття, порядок та організацію надання послуги пробного оцінювання. Відтак, зазначена послуга визначена як добровільне тестування майбутніх абітурієнтів. При цьому, результати пробного тестування не використовуються для оцінювання навчальних досягнень випускників шкіл. Натомість, дають можливість останнім ознайомитися з обов'язковою процедурою незалежного тестування та реально оцінити рівень своєї підготовки до нього. Окрім цього, згаданий документ нормативно закріпив за Українським центром оцінювання якості освіти та його дев'ятьома регіональними підрозділами право надавати платні послуги з проведення пробного оцінювання. Зокрема, центр розробляє тестові завдання, технологію і процедуру проведення пробного тестування та встановлює його терміни, реєструє осіб для участі в ньому. Крім того, забезпечує регіональні центри зошитами із тестовими завданнями та бланками відповідей. Серед інших повноважень центру - визначення вимог до облаштування пунктів пробного тестування. Зі свого боку, регіональні центри безпосередньо проводять пробне оцінювання та роз'яснюють громадськості особливості відповідної процедури. <Задоволений, що Міносвіти та Центр оперативно відреагували на вимоги Комітету та виконали їх. Наразі механізм проведення пробного тестування врегульовано. Сподіваюся, ми більше не будемо повертатися до цього питання. І вже наступного року майбутні випускники шкіл безперешкодно зможуть скористатися послугою пробного оцінювання>, - зазначив Перший заступник Голови Антимонопольного комітету України Олександр Мельниченко.
Прес-служба АКУ

До кого іде КРУ

Перелік підприємств, установ та організацій, ревізії та аудити яких плануються облапаратом Управління у ІІІ кварталі 2008 року:
- Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича;
- Чернівецька обласна філармонія;
- Чернівецька обласна організація товариства Червоного Хреста України:
- ОКУ <Чернівецький обласний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни>.
- ДКМУ <Обласне бюро судово - медичної експертизи>;
- КМУ <Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер>;
- ДКМУ <Міський протитуберкульозний диспансер>;
- Сокирянська виправна колонія №67;
- Сторожинецька районна державна адміністрація;
- Чернівецький У ВО УТОС;
- Управління капітального будівництва Чернівецької ОДА;
- ДП <Чернівецький облавтодор> ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України
- Дністровсько-Прутське басейнове управління водними ресурсами;
- Чернівецька філія ВАТ НАК <Украгролізинг>:
- Буковинський інститут АПВ УААН;
- ДПДГ <Центральне> Буковинського інституту АПВ УААН;
- Чернівецька обласна філія ДП <Укрспецзем>. Громадяни, яким відомо про можливі порушення фінансово-бюджетної дисципліни зазначеними об'єктами можуть повідомляти про це КРУ в Чернівецькій області для врахування цієї інформації при проведенні контрольних заходів, в тому числі за <телефоном довіри>: 52-01-92 Адреса КРУ в Чернівецькій області 58010, м. Чернівці, вул. Котляревського, 1.

  • З нашої почти
"Буковинка" в спогадах моїх

Понад 25 років його не бачили в Гвіздівцях. Але коли вулицями пішла чутка, що приїде Стефанюк, село сколихнулось. Його не забули, пам'ятають, шанують і люблять, як і тоді, 1974 року... "Стефанюк їде! Стефанюк їде!" - лунали телефонні дзвінки в усі світи. Його колишні учні покидали все - з Москви, Києва, Кишинева летіли на зустріч зі своїм великим Маестро... Тоді, у 1974-ому його зустріли на порозі нової школи директор А.Т.Гевліч та заступник - заслужена вчителька України Г.Ф.Кучерява. Хто і що вийде з цього випускника Івано-Франківського педінституту ніхто й не підозрював. Та вже з перших відвіданих уроків зрозуміли: гвіздовецьким дітям неймовірно пощастило. Усі хлопці й дівчата захотіли грати на скрипках. Ініціативу й цілеспрямованість молодого вчителя В.П.Стефанюка дирекція підтримала з великою радістю. Не тільки підтримали, а й допомагали всіляко. Вже до кінця навчального року Гвіздівці заграли на весь район. Національні сценічні костюми, музичні інструменти, їзди-переїзди. Директор школи А.Т.Гевліч неофіційно уроки музики вважав для свого закладу пріоритетними. Як далеко бачив цей чоловік... Це вже потім Стефанюку дадуть звання Відмінника освіти України, нагородять орденом "Знак Пошани", а гвіздовецькі діти зі скрипками виступатимуть на найвищих сценах країни.
У чому ж був феномен цього вчителя? Як дехто вважає, він прийшов уже на підготовлене підґрунтя. Перші надто важливі кроки до суцільної "музиконізації" села зробив його попередник - учитель музики (можна сказати юний, йому тоді було тільки 18) Віктор Федорович Чепендюк, який створив у селі духовий оркестр. А сам грав на акордеоні. Але хлопця покликали на службу в армію... Василь Петрович Стефанюк приїхав сюди, коли село... - вже чекало музики. Скрипка ще більше захопила дітей. "Торкаючись пальчиків наших невмілих, привчаючи їх до струни, чи до клавіш, сердечок Ви наших торкнутись зуміли. Це в пам'яті нашій нічим не заміниш..." - саме так зізнались у любові до свого учителя учасники зустрічі, колишні оркестранти. Про незвичайний дитячий колектив скрипалів слава полинула і в область. "Буковинка" стала обслуговувати чи не всі партійні та комсомольські форуми, а згодом вийшла й на київську сцену, ставши лауреатом республіканського конкурсу. Хлопчики та дівчатка, а також їхні батьки дивилися на педагога, як на Бога. Вони розуміли його з півслова, поруху руки, чи погляду очей... Коли подружжя Стефанюків вирішило виїхати на свою маленьку батьківщину - у Богородчани - "небо над Гвіздівцями вкрилось хмарами". Майже всі скрипки лягли на полиці. Майже... Все-таки окремі вихованці пов'язали своє життя із музикою, із галуззю культури... У фойє школи на учасників зустрічі чекала фотовиставка "Маестро звуків чарівних", на якій чимало знімків нагадували про роки роботи В.П.Стефанюка у Гвіздівцях. Побачили ми музиканта і в колі Президентів В.Ющенка та М.Саакашвілі. Грав Василь Петрович і для Кваснєвського. Нині Стефанюки проживають у Польщі, вже десять років. Туди їх запросили на роботу. З польськими музичними колективами подружжя об'їхало весь світ. Дружина - Марія Михайлівна (теж викладач музики) зараз не працює. Як вона сама висловилася: "Я бавлю (доглядаю) чоловіка, аби він міг успішно працювати". На столах також були розміщені численні вирізки з газет та журналів, в яких описано чи не кожен успіх "Буковинки". Десятки грамот, дипломів, свідоцтв... Надзвичайно цікаво було спостерігати за кожною зустріччю. Ось вітаються з гостем Василь Васильович та Серафима Петрівна Воронюки (з Сокирянського районного будинку народної творчості та дозвілля). З букетом ромашок та щирими посмішками прямо в обійми потрапляють Михайло Васильович (заслужений працівник культури) та Ольга Василівна Мафтуляки. А ось на порозі молода красива жінка з футляром, де лежить скрипка: "Василю Петровичу, це я..." А він пильно дивиться в очі, впізнає... "Я - Галя!.. Вербна! Чи струни я правильно начепила? Подивіться!" Приїхав з Кишинева - Валентин Думітраш (його донька нині навчається у Віденській консерваторії), з Києва - військовий хірург Ігор Гангал, з Москви - ! Пам'ятаєте соліста "Буковинки" - малесенького хлопчика у величезному капелюсі і киптарику? Це Степан Зварко. "Василю Петровичу, якби не Ви, ніхто б не знав, навіть я сам, що можу співати!" Директор Сокирянської школи №1 Лілія Босак, її сестра - лікар-стоматолог Світлана Топорівська, вчитель Олександр Кучерявий, ... Хіба усіх їх маестро вчив тільки музики?! Може саме в цьому головний феномен Стефанюка?! Його учні вчились трудитись, переборювати труднощі, досягати висот, ставати людьми. Ще торік Гвіздовецький сільський голова І.В.Гангал запрошував В.П.Стефанюка на річницю села. Але щільний графік виступів не дозволив музиканту приїхати. А саме тоді, на святі, було зачитано рішення сесії сільської ради присвоїти Василю Стефанюку звання "Почесний громадянин села". А тепер, у цю урочисту мить, сільський голова пов'язав гостю блакитну стрічку та вручив відповідне свідоцтво. І ось головне. Ведучі зустрічі директор Гвіздовецької школи Галина Бахман та викладач Новодністровської музичної школи Раїса Катеринчук запрошують на імпровізовану сцену (на східцях перед школою) оркестр народних інструментів "Буковинка". (Дві репетиції по дві години кожна - виявляється і за такий період можна щось зробити!) Які всі красиві, молоді, талановиті! А попереду - керівник Василь Петрович Стефанюк! "Буковинський марш", "Українська полька", "Сирба", "Дойна і жайворонок"... Це щось було неймовірне! Недарма організатори зустрічі вирішили провести її під відкритим небом. На цьому прекрасному подвір'ї помістились усі. Шквал оплесків супроводжував кожен номер. Такої великої родини з однією душею і серцем, з однаковими почуттями радості і щастя село давно не бачило. А скрипка маестро сміялась і плакала. Від краси природи. Людських щасливих облич. Від єднання, яке може робити тільки велике мистецтво. Чи зміліла ріка талантів? Мабуть, що ні. Дуже гарно виступили бандуристи Марічки Гуцул, солісти Альона Кушнір, Іван Куляк, Геннадій Козлов... Як почулося поблизу, "коли був Стефанюк, всі грали на скрипці, тепер - йдуть на дзюдо (гвіздовецькі дзюдоїсти зі своїм тренером Р.Матвійчуком перемагають на різних турнірах). Це якщо за справу беруться майстри, небайдужі люди. Довго напередодні Івана Купала, та й в ту мить, коли мала розквітнути квітка папороті, у Гвіздівцях співали і грали музики. Та ще довше у кожному серці житиме пам'ять про цю незабутню зустріч гарних людей.

Валентина ГАФІНЧУК;
Лілія ВІТРОВА.

  • Митниця інформує

З 27 липня 2008 року набирає чинності постанова Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України". Відтак буде дозволено ввозити в Україну та вивозити за межі України фізичним особам незалежно від віку валюту України та іноземну валюту в еквіваленті, що не перевищує 10000 євро без заповнення митної декларації на кордоні, а у разі ввезення в Україну або вивезення за межі України валюти України та іноземної валюти, що перевищує еквівалент 10000 євро, необхідно буде заповнити митну декларацію і надати митникам документ, що підтверджує зняття готівки з рахунку банку, виключно на ту суму, що перевищує еквівалент 10000 євро. Також буде дозволено ввозити в Україну та вивозити за межі України фізичним особам банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді злитків і монет з обов'язковим заповненням митної декларації на кордоні. Фізичним особам також надається право на вивезення за межі України банківських металів вагою, що перевищує 500 г, але вони можуть бути вивезені за межі України на підставі індивідуальної ліцензії, яка видається територіальним управлінням Національного банку за місцем проживання фізичної особи. Банківські метали вагою, що перевищує 500 г, мають право ввозити в Україну виключно уповноважені банки.
Сектор зв'язків з громадськістю Вадул-Сіретської митниці

Анатолію Добрянському встановлено пам'ятник

Анатолію Добрянському - Почесному громадянину Чернівців, заслуженому діячеві мистецтв України, видатному літературознавцю та енциклопедисту відкрито пам'ятник на головній алеї центрального кладовища Чернівців. У Чернівцях іменем Анатолія Добрянського названо одну з вулиць в центральній частині міста, муніципальну бібліотеку, його портрет та ім'я занесено в галерею Почесних громадян Чернівців. Пам'ятник виготовили відомі буковинські скульптори Микола Лисаківський та Петро Лемський. На його спорудження збирали кошти родина, друзі, колеги, учні та шанувальники творчості Анатолія Добрянського. Свій внесок зробила й міська рада. Чернівчани вважають, що Анатолій Добрянський ще за життя звів собі пам'ятник - це його незлічені добрі справи та десятки тисяч зібраних унікальних книг, які він заповів муніципальній бібліотеці. Цю книгозбірню, яка стала центром культурного життя міста, створено у Чернівцях за його заповітом та названо на його честь.

Заява депутатської фракції <<Блок Литвина>> у Верховній Раді України Де

Депутатська фракція <Блок Литвина> категорично засуджує практику, яка <входить в моду> у Верховній Раді щодо блокування роботи парламенту. Особливо абсурдною є ситуація, коли влада блокує сама себе. Ми проти дострокового закриття сесії і переконані, що парламент зобов'язаний працювати. Фракція виступає за те, щоб до кінця нинішньої сесії були розглянуті зміни до Державного бюджету України. Водночас ми наполягаємо на вилученні статей законопроекту, якими припиняються або урізаються дії інших законів, що погіршують стандарти життя людей, а також на вилученні законів, якими вводяться нові податки. В бюджеті в обов'язковому порядку повинен бути переглянутий розмір мінімальної заробітної плати у бік підвищення з урахуванням економічних процесів в країні та недопущення погіршення умов життя людей. Державний бюджет мусить прийматися для народу, а не підлаштовуватись під виборчі кампанії. Брехнею, зведенею у ранг державної політики, є офіційне твердження, що прозвучало на засіданні Кабінету Міністрів про начебто причетність нашої фракції до блокування розгляду змін до бюджету. Вимагаємо не перекладати свою неспроможність розпорядитися владою на інших. Ми не стояли і не будемо стояти під трибуною. Нам є чим займатись. Закликаємо ще раз прочитати розроблений фракцією План невідкладних дій щодо подолання політичної кризи, забезпечення віповідальних дій влади та консолідації суспільства і спільними зусиллями його реалізувати.

Голова фракції В.Литвин

Ой на ринку, на базарі

Ціни на ринках нині вражаючі. І хто б мав їх приборкувати? Прожитковий мінімум складає 481 гривню. Як прожити за них? А тут ще треба і за квартиру заплатити, світло, газ та й одягнутися щось купити. Треба нарешті уже з'ясувати, як формуються ціни, де і хто умисне їх завищує, порушуючи права і свободи людей, завдаючи удару по економічній безпеці України. Хто і навіщо нагнітає соціальну напруженість у державі?
Дізнатися про стан торгівлі на кіцманському ринку я вирішив у його директора Олександра Івановича Жоги. - Ринок, як ринок, - каже він, - люди торгують, хто чим може. Сплачують відповідне мито. Ціни не тільки в нас нестабільні, а й по всіх базарах України. Адміністрація міського ринку робить все можливе для створення нормальних умов торгівлі. Обладнані павільйончики, піднавіси, територія огороджена. Два рази на тиждень (вівторок і п'ятниця) вивозимо сміття на сміттєзвалище, спорудили нову вбиральню. Санепідемстанція не має до нас претензій. Своєчасно сплачуємо податки. Міська рада, його голова Богдан Мельниченко надають належну допомогу в реконструкції базару. Я особисто звітую на виконкомі міськради і сесії про проведену роботу, вношу пропозиції щодо поліпшення діяльності міського комунального підприємства "Міський ринок". Звичайно, не все вдається зробити. Хотілося б, щоб територія ринку була більшою, адже тіснувато в центрі міста. До того ж тут проходить головна автодорожня траса Чернівці-Тернопіль, велика насиченість транспорту, що небезпечно для базарної метушні пішоходів.
- Олександре Івановичу, як виглядає Кіцманський ціновий ринок, порівняно з іншими районами області?
- Немає чим похвалитися. Якщо, скажімо, в Новоселиці на одні харчові продукти ціни вищі, то у нас трохи нижчі. М'ясо, наприклад, там можна купити за помірну ціну. В Чернівцях свинячу лапку на студенець можна купити за 8-10 гривень, в Кіцмані - за 15 грн. за 1 кг. Вишня раніше коштувала 20 грн., нині трохи дешевше. Крупи різко піднялися в ціні. Один кілограм рису уже вартує 9 грн., гречка - 5,50-6 грн., цукор (за 800 грн.) - 3,50, кукурудзяні крупи - 5,50 грн.
- Зараз надворі літо, тепла пора року. Як ви здійснюєте контроль за якістю товарів, зокрема, молока, м'яса, ковбасних виробів?
- Для цього в нас на ринку працює лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи. Її очолює досвідчений спеціаліст Зіна Петрівна Гордєєва. На допомогу мені прийшов лікар-ветсанексперт Юрій Васильович Андроник, якого я зустрів у лабораторії. Тож поцікавився в нього, як проводиться контроль за якістю продукції.
- Наша лабораторія постійно тримає в полі зору, особливо в літній період, реалізацію м'ясо-молочних продуктів, а також овочів, фруктів, круп різного ґатунку. Вона несе повну відповідальність за проведення аналізів, лабораторних експертиз. Для цього маємо заведений журнал, в якому фіксуємо всі дослідження на наявність вмісту в продуктах нітратів, придатність до реалізації. З початку нинішнього року вже складено 90 актів про недопущення до реалізації продуктів харчування. Зокрема, вилучили із продажу 118 кілограмів молочної продукції (сир, сметану. молоко), 28 кілограмів недоброякісного м'яса, 48 кілограмів ковбасних виробів, 863 шт. яєць. З рослинницької продукції забракували 216 кг, з них - свіжої капусти, редиски, помідор, ягід, які були завезені із Заліщицького району Тернопільської області з високим вмістом нітратів.
- Юрію Васильовичу, які маєте претензії до адміністрації Кіцманського ринку? Чи все зроблено належним чином для умов торгівлі?
- Претензій особливих ми не маємо. Наша лабораторія знаходиться в доброму приміщенні. Маємо всю необхідну техніку. Адже здоров'я покупців у наших руках. Якщо своєчасно не виявити недоброякісну харчову продукцію, то можна мати не передбачувані наслідки, а цього ми не можемо допустити. Проте, якщо м'сний павільйон відповідає вимогам реалізації м'ясної продукції (обладнаний холодильними вітринами), то на сьогоднішній день відсутній павільйон з продажу молочної продукції, вона реалізується під відкритим небом, що не відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам. Крім того, нам потрібно спільно домагатися, щоб молоко і олія продавалися не в поліетиленових пляшках, а в скляних. А так, слава Богу, в нас ще ней було випадків отруєнь людей від купівлі недоброякісної продукції.
- І наостанок я запитав у директора кіцманського ринку Олександра Івановича Жоги, в чому ж таки причина нинішнього підвищення цін?
- Всі ми свідомі того, в чому причина підвищення цін на ;споживчому ринку. До якого часу вже надувати кульки. Адже приходить момент, коли вони лопнуть. Так, мабуть, лопне колись і терпіння в наших людей. Не можна більше знущатися над ними. Не всі мають високі зарплати, достойну пенсію. Я вважаю за необхідне вжити екстрених заходів для врегулювання ситуації і наведення порядку в питаннях ціноутворення. Я, як депутат міської ради, добре бачу життєвий рівень моїх виборців на виборчому окрузі. Щоденно з ними маю розмови. Неодноразово вислуховую нарікання на сьогоднішню владу в державі. Все залежить не тільки від місцевих чиновників, а й чиновників вищого рангу. Цьогорічне підвищення цін стало вже політичною проблемою. Кого притягнули за результатами перевірки контролюючих органів до відповідальності? Нікого? І всі спокійно успішно вирішують свої власні проблеми. Хіба ми не бачимо цього, що твориться у Верховній Раді? Чи в голові їм народ? Які закони прийняли, щоб покращити життя вже сьогодні? Ніякі. Останню землю, що лишилася в селянина і то продають з молотка. Що робити, що діяти? Хто захистить наші національні інтереси? Треба отямитися нашому шановному Президентові Вікторові Ющенку і не ламати дров, а спільно з кабінетом міністрів пора вже з державних позицій подивитись на недопустимість спекулятивного підвищення цін на продукти харчування, енергоносії тощо. Винних в цьому притягнути до адміністративно-кримінальної відповідальності за зловживання і порушення в питаннях ціноутворення. Тоді буде порядок і закон один для всіх. Інакше вдачі на не бачити.

Розмовляв Йосип ПАЛЯТИНСЬКИЙ

  • Чернівцям на 600-річчя
    (Продовження. поч. у №№46,48)
Міська ратуша та хто в ній був господарем?

Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняло визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Старовинний початок та історичний розвиток наповнюють його шарм та привабливість для людей, які цікавляться нашим містом і люблять його історію. Старі Чернівці. Елегантні, вишукані, неповторні. У них закохується кожен, хто бодай раз поблукав заплутаними вуличками, мальовничими подвір'ями з білизною на шнурках, хто поспілкувався з хитрими, але привітними чернівчанами, хто в компанії вродливих чернівчанок з постійним вечірнім макіяжем випив філіжанку кави в одній із прокурених кав'ярень. У Чернівців надзвичайна аура, дивовижний дух. Локальний космополітизм. Частку цієї атмосфери миру та толерантності гості міста назавжди залишають у своєму серці. Усі, хто коли-небудь писав про Чернівці, обдаровували це місто численними епітетами та метафорами. <Маленький Відень>, <чарівна і неповторна столиця буковинського краю>, <неофіційна столиця Європи>.
Уперше питання про потребу ратуші для міста постало в 1786 році. У 1792 р. передбачалося спорудити її на розі нинішніх вулиць Головної та Митрополита А. Шептицького. Проект не був реалізований і магістрат тривалий час містився в орендованих приватних будинках. Лише в 1825 році державна влада постановила збудувати в Чернівцях ратушу. Проект розробила Надвірна будівнича рада у Відні, яка планувала розмістити її на <Казармовій площі> (за нинішньою вулицею І.Богуна). Проти столичного плану виступив окружний інженер А. Марін, який доводив, що Чернівці розвиватимуться у південному напрямку, тому Ратуша повина стояти в центрі міста, на площі Ринок (Центральній). Фахівця підтримала й міська управа. <Його боротьба проти цього помилкового проекту, - писав згодом архітектор А.Микулич, - тривала за тодішнього абсолютизму не менше, ніж 18 років, і (...) ратуша, як вона тепер стоїть, була збудована в 1843 - 1846 роках під його (А.Маріна) керівництвом за проектом Надвірної будівничої ради>. Серцем крайової столиці є міська Ратуша. За півтора сторіччя на її вежі тріпотіли різні прапори, на фасаді неодноразово змінювалися герби, у залі засідань звучали різні мови. Та протягом 150 років залишалося незмінним призначення цієї будівлі як резиденції міського самоврядування, відповідального за життєдіяльність Чернівців. В червні 1842 року Львівське губерніальне правління затвердило кошторис будівництва в сумі 84120 флоринів 8,25 крони. Наприкінці липня того ж року відбувся конкурс, який виграла будівельна фірма Менделя Амстера, котрий зобов'язався вкластись у суму 83990 флоринів. Урочисте закладання наріжного каменя у фундамент Ратуші відбулося 19 квітня 1843 року в присутності представників державної влади, духовенства та міщанства на чолі з бургомістром Ф.Лігоцьким. У спеціальну нішу поклали монети з профілем цісаря та пам'ятну пергаментну грамоту. Фундамент мурувався з каменю, стіни - з цегли, в каркасі вежі застосовано залізні конструкції. Будівельні роботи, за якими наглядали А. Марін та А. Микулич, завершилися 1 грудня 1846 року. Остаточна вартість Ратуші склала 84376 фл. 55,25 кр. Це будівля у стилі пізнього класицизмуз акцентованим центральним ризалітом головного фасаду. Йому надає певної урочитстості доричний портик, утворений шістьма канельованими пілястрами, які завершує фриз і прямокутний фронтон. На ньому встановлено виступаючий рельєфний щит для міського герба. Головний фасад із парадними сходами чітко виділений розвинутим ризалітом з масивною критою аркадою першого поверху та пілястрами другого та третього поверхів, які завершені фризом та парапетом із зображенням герба в декоративному обрамленні типу картуша. 1869 р. у центрі 3-го поверху встановлено годинник, подарований бургомістром А.Кохановським. Будівля вирішена у традиційних для міських ратуш об'ємно-просторових формах, в яких гармонійно поєднуются два об'єми - горизонтальний (сама будівля) та вертикальний (вежа). У плані приміщення близьке до квадрату, з внутрішнім двориком, триповерхове. Внутрішнє планування коридорне, з однобічним розміщенням кімнат та залом засідань. Вежа ратуші двоярусна, чітко розділена балконом. Другий ярус прикрашений годинником. Над вежею на мідному шпилі було встановлено двоголового орла, висота якого становила три метри. Зараз на флагштоці над міською Ратушею майорить Державний прапор України, урочисто піднятий городянами 8 вересня 1991 року. Проте будівля не була офіційно прийнята в експлуатацію через виявлені недоліки і дефекти. Незважаючи на це, магістрат перебрався до Ратуші. На першому поверсі розмістилися регістратура, бухгалтерія, земельний кадастр, міська поліція, арештантська тощо. На другому знаходились зала засідань, бюро бургомістра, бюро інших керівних осіб, арештанська для дворян та ін. Третій поверх був житловий, де мешкали бургомістр, міський адвокат, міський асесор та сторож. У дворі розташовувалося пожежне депо. Остаточне прийняття будинку в експлуатацію відбулося 20 березня 1848 року - без музики і фуршетів. <Батькам міста> було не до урочистостей, бо напередодні, 19 березня, у Чернівцях стало відомо про збройні сутички й початок революційних подій у столичному Відні. З 1864 року у ратуші засідала виборна Черівецька громадська рада (50 чоловік) на чолі з бургомістром, якого обирали депутати. Першим був Я.фон Петрович. Протягом 1861-1875 років у залі засідань Ратуші проводилися також сесії Буковинського крайового сейму, установчі збори та засідання різних громадських товариств. З кінця 1883р. бургомістр користувався телефоном, а 3 березня 1896 року в Ратуші засяяло електричне світло. В 1902-1903 рр. був здійснений капіальний ремонт будівлі. З кінця 1918 до 1940 р. в ній розташовувалася румунска примарія но чолі з примарем. В Радянський час тут відбувалися сесії Чернівецької міської ради депутатів трудящих, першим головою виконкому якої був О.Нікітін (1940-1941). Лише в 1994 р. вперше в історії Чернівців, міську раду очолив голова, обраний безпосередньо населенням міста, - Микола Федорук. Бургомістри, примарі та голови які очолювали нашу міську ратушу:
Якоб рицар фон Петрович (1864 - 1866 рр.)
Антон рицар Кохановський фон Ставчан (1866-1874 р. р. 1887-1905 рр.)
Отто Амброз фон Рехтенберг (1874-1880 рр.)
Вільгельм фон Клімеш (1881-1887 рр.)
Доктор Едуард Райс (1905-1907 рр.)
Фелікс барон фон Фюрт (1907-1913 рр.)
Сало фон Вайсельбергар (1913-1914 рр.)
Георге Шандру (1917-1919 рр. 1920-1922 рр.)
Теоіл Сіміонович (1919-1920 рр.)
Ніку Флондор (1920 р., 1922-1926 рр., 1938-1940 рр.)
Барбу Грігоровіча (1926 р.)
Доктор Раду Сбієра (1926-1927 рр.)
Доктор Ромулус Киндя (1927-1929 рр.)
Доктор Дімітрій Мармелюк (1933-1938 рр.)
Нікітін Олексій Іванович (1940-1941 рр.)
Кошовий Антон Іванович (1944-1945 рр.)
Грицай Олександр Никифорович (1945-1948 рр.)
Козачук Іван Федорович (1948 р.)
Котко Полікарп Архипович (1949-1950 рр.)
Гутафель Віктор Іванович (1950-1954 рр.)
Михайловський Михайло Іванович (1954-1959 рр.)
Донченко Петро Іванович (1959-1964 рр.)
Толмач Василь Петрович (1964-1972 рр.)
Доцюк Володимир Федорович (1972-1985 рр.)
Каспрук Павло Михайлович (1985-1991 рр.)
Бойко Іван Васильович (1990 р.)
Гродецький Георгій Дмитрович (1991 р.)
Павлюк Віктор Ігорович (1991-1994 р.)
Федорук Микола Трохимович (1994 р. по цей час).
Степан КАРАЧКО, краєзнавець

  • На конкурс <<Коса - дівоча краса>> Дана Білокопита, учениця 2 кл. Погорилівскьої ЗНЗ, що на Заставнівщині.
    Фото І. Бесараби
Мати-й-мачуха зцілює суглоби

Болі у суглобах таки здатні зіпсувати життя: думаєш не про сім'ю та роботу, а тільки про постійний дискомфорт. Що ж, надворі - літо, а отже, нагода позичити в природи ті ліки, які можуть ефективно допомогти. Отож, шукаємо листя лопуха, мати-й-мачухи і на ніч обкутуємо ними хворі місця (взимку, якщо хтось пам'ятає, зарадить листя капусти). І детальніше про те, що і як робити. Свіжозібрані листки лопуха змочити холодною водою і прикласти пухнастим боком до хворого місця, закріпити тканиною. (Узимку висушене в затінку листя лопуха можна використовувати, попередньо розмочивши його у воді). А ось настій мокрецю п'ють при артритах, подагрі. Розпарену траву прикладають до хворого суглоба при ревматизмі, радикуліті; відварами натираються, коли суглоби, як кажуть, ломить. До речі, збирати потрібно тільки екологічно чистий мокрець (тобто на ділянках, де використовують тільки органічне підживлення) під час його цвітіння. А готувати настій потрібно так: столову ложку подрібненої трави залити склянкою кип'ятку, настоювати 30 хвилин, процідити. Вживати по 1/3 склянки тричі на день до їди. При подагрі, ревматичних болях у суглобах помічним є настій брусниці. Листя збирають знову ж таки навесні, до цвітіння, або восени, коли ягоди вже дозріли. Якщо збирати листя в іншу пору року, воно чорнітиме. Настій готувати так: столову ложку листя заливають склянкою води і п'ють по 2 столові ложки 3 - 4 рази на день. Допомагає при болях у суглобах відвар суниці лісової. При реактивних артритах помічною є суміш багна, листя брусниці, ромашки аптечної, череди. При ревматоїдному артриті та подагрі використовують збори трав, до яких входять квіти бузини чорної. При подагрі порятують стручки квасолі (15 - 20 г). Кип'ятять дві - три години на повільному вогні в літрі води, проціджують і п'ють чотири рази на день по півсклянки. А ще зарадити може конюшина, портулак городній, кропива дводомна. Якщо ви прихильник медикаментозного лікування, фізіотерапії, не забувайте все ж і про мазі-розтирання з лікарських трав. Приміром, при артрозах тамує біль компрес із вівсяних пластівців, що має діяти не менш як одну - дві години. Втім, пам'ятайте, що не можна вдаватися до компресів й обгортання у період загострення артриту. А ще біль тамують настойки з квітів каштана, зібраних в екологічно чистому місці - тобто далеко від міста та шосе. У домашніх умовах можна приготувати мазь із 50 г камфори, розчиненої в 100 г спирту, та 50 г гірчичного порошку. Усе розмішати. Окремо взяти 100 г яєчного білка. З'єднати всі компоненти - і мазь готова. Можна приготувати й іншу мазь: із сирого яйця з додаванням оцтової есенції та вершкового масла. Окрім того, при болях у суглобах використовують мазі з хмелю та звіробою на вазеліні. А з крушини готують настойку і використовують її для розтирань. Рекомендує народна медицина і ванни з морської солі, з екстракту соснових голочок, ванни з м'ятою, з вівсяною соломою. Дві останні протипоказані, якщо в людини проблеми з серцем та судинами.

Інформація

Управління охорони навколишнього природного середовища
Чернівецька Міська Рада
Чернiвецька ОДА
Управлiння МВС
Управління Пенсійного фонду
Чернівецький Портал
Чернівецька податкова адміністрація
Бізнес-Каталог Чернівців

Введіть ключові
слова для пошуку на сайті